Бібліотека

Читання - це один із витоків мислення й розумового розвитку. (В. О. Сухомлинський)

Завітайте до нашої бібліотеки!/Files/images/291120132131.jpg

Бібліотечний урок на тему:"Книга -джерело знань" Мета. Виховувати інтерес до світової літератури, бережливе ставлення до книги. Обладнання. Книги; вислови видатних людей та фольклор про книгу; новинки дитячої літератури; кращі читацькі щоденники учнів. Лине пісня про школу («Наша школьная страна»). Перепустка на свято — лотерейний квиток (вартість — 10—20 коп.). На зібрані перед святом кошти закуплені кращі книги світової літератури для дітей. На святі розігрується лотерея. Вступне слово бібліотекаря. Книга — одне з найбільших див, створених людиною. З книги ми дізнаємося про минуле та день сьогоднішній, вона веде нас у захоплюючу подорож по країні Знань: розповідає про те, як вирощують хліб і зводять будинки, варять_стяпь, приборкують ріки, створюють машини та літають у космос... « Як не можливо жити без повітря, води та хліба, так не можливо жити без книги. Недарма і прислів'я є: «Хліб годує тіло, а книга — розум». Мотивація навчально-виховної діяльності. Сьогодні ми більше дізнаємося про і книгу, поговоримо про правила поводження з нею, визначимо кращих читачів школи, розіграємо лотарею. Спробуємо розв’язати проблему: чи така вже потрібна сьогодні книга, коли є телебачення? Будемо працювати за планом. (Учні ознайомлюються з ним заздалегідь. За день до свята він вивішується на дошці оголошень). 1. Усна народна творчість та видатні люди про книгу. 2. Історія появи книги. 3. З книг про книги. 4. Збереження книг. 5. Друкування книг — справа складна. 6. Що читати? Що читаємо ми? 7. Кіно та книга. 8. Книги дякують, книги плачуть. 9. Вікторина. 10. Розігрування лотереї.

1. Великий учитель В О. Сухомлинський підкреслював: «Як музика не може прожити дня, щоб не взяти до рук музичного інструмента, не творити і не діставати від цього насолоди — так людина не може обійтися без книги. І. Я. Франко про книгу сказав так: «Книги - морська глибина. Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли-виносить». — Як розумієте ви ці слова? Про які перли йде мова? Чи завжди читання — труд? — Які прислів'я, приказки, загадки, вислови видатних людей про книгу зібрали ви? (Кілька учнів зачитують напам'ять, перед святом у скриньку мають можливість опустити вислови всі бажаючі) 2. Здавна наші предки любили і шанували книгу. Так, щоб книга довше зберігалася, титульна сторінка її часто була зі шкіри або прикрашена коштовним камінням, перлинами. Перша літера, як правило, писалася великою червоною, прикрашалася квітами, зображенням голів дивовижних звірів (звідси й вислів «писать с красной строки»). Звісно, що книга така могла коштувати стільки, скільки, наприклад, корова. І перш ніж стати книгою у сучасному вигляді, вона пройшла складний, довгий шлях. Народилася книга давно. А її хрещений батько — Іван Федоров. Перша друкована книга з'явилася у Москві у 1564 році [«Апостол»]. І понад 10 років працював Федоров над створенням друкарні, цілий рік_друкував свою першу книгу. У Москві працювати Федоров не міг — книгодрукування було там припинене, бо духовенство боялося росту свідомості людей через книги. Тому Федоров поїхав до Львова і заснував там свою друкарню. Перша друкована книга в Україні була завершена у 1574 році, називалася «Львівський апостол». Тривалий час Федоров жив на Волині, однак знову повернувся до Львова, де і помер. У Львові біля ратуші височить пам'ятник І. Федорову (демонструється фотознімок). З основами друку в Європі були знайомі ще в XIII столітті. Однак до XVI ст. найпоширенішими були літописи — своєрідні книги, «щоденники», де нотувалися щорічні події (літо — рік) Писали їх літописці (найвідоміший — Нестор на бересті — корі звичайної берези. Справа була нелегкою — літописець часто стояв на колінах і старанно виводив літери. Літописи зберігаються дуже довго — століття. У різних країнах використовували і різний матеріал для запису. Так, у Єгипті використовували папірус — рослину, що вживалася в їжу, і для виготовлення соку, і для пошиття взуття. Книга з папірусу - це довга стрічка, що накручувалася на палицю. Кращим матеріалом , ніж папірус, була вироблена шкіра телят і ягнят. Це був тонкий і міцний матеріал — пергамент. До нас дійшло написане на пергаменті «Остромирово євангеліє". Чим тільки не писали люди! І гострим каменем, і кісточками, і металом, і глиною, і кукурудзяними стеблами, і гусячими перами, а пізніше — різними ручками. 3. Своєрідні книги — це і малюнки давніх предків на стінах печер. Так на стінах храму у Фівах вирізьблений найдавніший літопис. Стіни храму є своєрідною книгою, найбільшою у світі за своїми розмірами - кам’яні сторінки її досягають 40 метрів у ширину. Найбільше видання у світі - це багатотомна збірка "Акти і публікації Британського парламенту 1800— 1900 років. Усі томи збірки важать разом 31 тону. Для того, щоб прочитати їх, потрібно понад 6 років. На оправу видання пішла шкіра 34 тисяч кіз. Так, як бачимо, шкіра тварин послужила людям і в кінці 19 століття. Музична пауза . — Практично у всіх країнах світу, розвинена поліграфія, видаються великими чи малими тиражами книги. Це і книги-гіганти — атласи, словники, довідники, енциклопедії, і книги-малютки (демонструю). Найбільша у світі книга знаходиться у Державній бібліотеці в Німеччині (Берлін). За книгою рекордів Гіннеса" - це гігантський атлас вагою 120 кг. Виданий він у 1661 році_і має розмір 170 x110 см. Абсолютний рекорд по мікровиданнях належить також німецьким майстрам. Вони створили книжку форматом трохи більшим ніж 2 мм. Перлиною словянської поліграфії вважають байки Крилова, надруковані 130 років тому. Ця книга трохи більша за звичайну марку. — Як ви думаєте, яка книга практичніша? (Міні-видання дозволяють зекономити гори паперу. За думкою спеціалістів, кожен тираж звичайної книги — це декілька гектарів хорошого лісу) 4. А чи знаєте ви, де зберігаються_ книги? (Бібліотеки, книгосховища). Найменша бібліотека в світі в індійському місті Амрістарі. В ній зберігається ... одна книга. Найбільша в світі бібліотека — в Москві. В ній нараховується понад 36 млн. книг, написаних на 247 мовах народів світу. Персидський вчений візир Сахиб (жив у середині X століття) дуже любив книги. Він мав бібліотеку, що нараховувала 117 тисяч книг. Більшу частину життя візир проводив у сідлі, разом з собою в походи брав бібліотеку. На перевозці книг було зайнято 400 верблюдів. Цей караван був свого роду каталогом. Верблюди завжди йшли у певному порядку... потрібну Сахибу книгу знаходили швидко. Одна з найбільших дитячих бібліотек сьогодення — бібліотека-музей імені А.П. Гайдара, що знаходиться недалеко від Канева. 5. Який шлях проходить книга, перш ніж потрапити до рук читача? Люди яких професій беруть участь у створенні книги? Вченні, письменники працюють над змістом книги, у видавництвах редактори, художники готують їх до набору, в друкарнях на спеціальних машинах виготовляються сторінки майбутньої книги. Потім їх зшивають, переплітають, відправляють до магазинів та бібліотек. 6. Ми маємо можливість користуватися всіма тими духовними багатствами, що створили письменники та вчені — читати. А хороша книга — щирий друг, порадник, вона розвиває розум, формує_душу. Однак, що читати? У цілому в світі стільки публікацій, що людина має можливість прочитати лише одну мільйонну частину! Тому не кількість, а якість — ось що головне, коли йдеться про художню літературу. Треба вміти вибирати, і тут на допомогу приходять вчителі та бібліотекарі. — Які книги найкращі? Ті, що видаються в світі найчастіше. Багато з них увійшли до шкільної програми курсу всесвітньої літератури. Цікаві дані (книга «Індекс перекладів», вид. ЮНЕСКО). За останні десятиріччя перше місце займають переклади У. Діснея. Так, за 1 рік його твори перекладалися на мови світу _ 284 рази. Популярна перекладна дитяча література з своїм лідером Жюль Берном — 205 разів. Далі — брати Грімм — 161 і Г.Х. Андерсен-149. Часто перекладають і детективи: Агату Крісті — 262 рази, Конан Дойля — 205, Ж. Сіменона - 87. Говорячи про велику літературу, перші місця за перекладом посідають В. Шекспір — 123 рази, Л. Толстой — 98, Ч. Діккенс — 78, О. Бальзак, Е. Хемінгуей — 64 рази. А що читаємо ми? (Огляд читацьких формулярів проводить бібліотекар). Найактивніші читачі отримують призи «Кращому читачеві» — книги. Приз визначається і за кращий читацький щоденник. Усміхніться (гуморески, усмішки про школу, поведінку на уроках, відношення до навчання...). Чому запізнився? Учитель до учня: — Скажи-но, Миколко, Чому це ти знов Запізнився до школи? — Самі ж ви казали, - Промимрив Микола, — Що вчитись не пізно ніколи... Це вже друге запитання... Учитель сказав учням, що ставитиме запитання. Хто відповість на перше запитання, на друге запитання відповідати не буде. — Перше запитання: скільки волосин у пуделя? Один учень підняв руку і сказав: — Двадцять сім тисяч чотириста дев'яносто сім. — Звідки ти це знаєш? — Це вже друге запитання, на яке я відповідати не повинен. Кілька учнів зачитують підібрані за допомогою вчителя невеличкі уривки з улюблених книг, читають напам'ять улюблені вірші. Робимо порівняння прочитаних уривків з епізодами художніх фільмів, створених за творами Ж. Берна, Д. Дефо, М. Твена, В. Гюго, Р. Распе). Висновок. Книга спонукає читача більше співпереживати, вона живіша, дає можливість образно уявити героїв, передбачити їх вчинки відповідно до характерів. Режисер не завжди вловлює настрій письменника — справжнього батька твору. Музична пауза — музика з кінофільму за твором О. Дюма «Д'Артаньян і три мушкетери». 8. У нашій бібліотеці — багато книг. Вони — «духовний заповіт одного покоління іншому» [Герцен]. Як і_люди, вони народжуються, живуть, старіють. Як і люди, часом потребують лікування. Учні школи [називаю] полікували, підклеїли книги у бібліотеці, перевірили стан зберігання підручників школярами, допомогли деяким учням_поновити їх вигляд. (Бібліотекар дякує учням). — На святі багато гостей. Та найпочесніші — книги. (Огляд новинок дитячої літератури; книги, удостоєні премій за останні 2—3 роки). — До нас завітали і книги-пенсіонери, яким по 20—30 років, але вони в хорошому стані. Одна — зовсім старенька [з 1930 року]. А ще хворі книги, яким по 2—3 роки — вони потрапляли до рук діток, які понівечили їх. Про що могли б розповісти ці книги? (Розповідь учня від імені 1 -ї особи — книги, скарга). Книжка скаржилась Мар'яні: — Я у тебе не в пошані. Звідкіля це на мені плями сині та масні? Подивися, от сторінка: намальована хатинка, під хатинкою — маля, і написано: «Це я». А за дві сторінки далі — різні звірі небувалі: сині, жовті та рябі, І що не снилися тобі. Люди кажуть: — Ой, чия ти?! І Як тебе тепер читати? Скільки ми читали книг, а не бачили таких! — Кожен з нас повинен шанувати книгу. (Про бережливість — і в Конституції України є стаття (ст. 16), а також сказано в учнівських правилах). Шануючи книгу, ми шануємо і працю тих людей, шо трудяться над її створенням. А ще продовжуємо життя лісу. А зараз — вікторина (з питаннями діти ознайомились заздалегідь). 1. Які видавництва друкують книги (в тому числі підручники) для українських шкіл? («Перун», «Вежа»,«Освіта», Альфа», «Фенікс»...). 2. Як називався ваш перший підручник? Хто з вас його зберіг? Коли був надрукований перший російський, український буквар? (1574 рік — буквар І. Федорова; рос. — 1634 р., автови Петро Бурцев і Роман Мстиславець. На титульній сторінці був зображений вчитель, що б'є палицею учня). 3. Як називався Всесоюзний огляд-конкурс по збереженню підручників? («Живи, книго!»). 5. Які правила поводження з книгою ви повині знати? (Переможець вікторини отримує приз — книгу). Висновки. — Справжню книгу замінити не може ніщо, бо вона є суттєвою часткою людської душі. Сучасники Пушкіна свідчили, що коли поет після дуелі прощався з усім найдорожчим, що було в його житті, стужений погляд його звернувся до полиць з улюблени ми книгами. «Прощайте, друзья!» — сказав він, і цими словами найглибше було висловлено те, чим для людини є книга. «Книга, — писав Герцен, — це духовний заповіт одного покоління другому... Все життя людства послідовно осідало в книгах: племена, люди, держави зникали, а книга залишалась. Вона росла разом з людством, в ній кристалізувались усі учіння, потрясаючі уми, і усі страсті, потрясаючі серця; в ній записана та велична автобіографія, яка називається всесвітньою історією». А історію не знати не можна. Значить, не можна не знати справжньої ціни книги.

Бібліотечний урок
Тема. Дитяча бібліотека та її відділи.

Мета: Знайомити читачів з історією книги, з загальними відомостями про бібліотеку. Вчити їх цікавитися книжками, прищеплювати бажання читати.

Обладнання: Набір бібліотечних книжок.

Хід уроку
І. Організація класу до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Оголошення теми і мети уроку.
ІІІ. Слово вчителя.
1. Відгадування загадок:
Тиша тут, не дискотека,
Дім для книг … (Бібліотека)

Дуже я потрібна всім –
І дорослим і малим.
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу. (Книга)

Завжди можу стати в пригоді
Моїх вам порад не злічить,
І кажуть про мене в народі:
«Мовчить, а сто дурнів навчить» (Книга)

Хто ж ти такая
В світі щаслива,
Мудра правдива
І жартівлива? (Книга)

Часом захоче –
Правди навчає;
Іноді бреше,
Всіх звеселяє. (Книга)

− Сьогодні буде йти мова про бібліотеку. Що ви знаєте про бібліотеку? (Варіанти відповідей дітей)
Слово вчителя.
1. Екскурс в історію виникнення бібліотеки.
Першою бібліотекою в Україні була бібліотека при Київському Софіївському
соборі, заснована в 1037 року київським князем Ярославом Мудрим. У ній зберігалася 850 томів рукописних творів.
Першою друкованою книгою в Україні вважають «Апостол», яку першодрукар Іван Федоров виготовив у Львові 1574 року.
Перша в Україні спеціалізована бібліотека для дітей була заснована 1909р. в Києві бібліотекарем-педагогом Дорою Доброю (сьогодні це Київська обласна бібліотека для дітей).
Державна бібліотека України для дітей заснована 1967р. Сьогодні у ній міститься майже 500000 книг.
А зараз ви узнаєте історію виникнення нашої шкільної бібліотеки.
Разом із заснуванням школи було створено бібліотеку. Перша шкільна бібліотека знаходилась в колишньому Будинку творчості в підвальному приміщені.
Книг налічувалось мало , але з кожним роком кількість книг зростала. З будівництвом нової школи було виділено в ній і приміщення бібліотеки. Воно знаходилося на першому поверсі школи. Проходили роки, книг до бібліотеки надходило все більше і більше. Саме більше книг надійшло протягом 1960 року, їх кількість становила 2,5 тисячі примірників. В основному це була художня література. В тому числі багато надійшло різних словників і енциклопедій.
В нашій бібліотеці є такі цінні книги, як « Большая Советская Энцыклопедия» в 47 томах.
І знову ж таки приміщення бібліотеки стає мале.
Так в 1993 році бібліотеку було перенесено в нове приміщення. Згодом і воно стає замале, книги не поміщалися на стелажах, не було де оформити тематичні виставки, не було вільного підходу до книг.
В 2000 році виділено нове приміщення для бібліотеки. Приміщення велике, світле, з читальним залом і книгосховищем.
Площа бібліотеки на даний час 80 метрів квадратних, читального залу -20 метрів квадратних, книгосховища - 20 метрів квадратних.
В 2005 році виділено ще одне приміщення для бібліотеки. Це приміщення невелике. Воно знаходиться на першому поверсі початкової школи. Один раз на тиждень діти 1-4 класів мають змогу прийти до шкільної бібліотеки і почитати книги.

Бібліотечне лото

1. Про що повинен пам’ятати читач, коли користується картотеками?
(Прохання «Не виймати картки»).

2. Документ, в якому зафіксовані повні відомості про читача.
(Формуляр).

3. Як відрізнити картки алфавітного та систематичного каталогу?
(На зворотній стороні картки
алфавітного каталогу пишеться інвентарний
номер, на картках систематичного каталогу –
додатковий поличний індекс).

4. Хто був першим засновником бібліотек України?
(Ярослав Мудрий).

5. Яку поему у віршах написала Л. Костенко?
(Маруся Чурай).

6. Назвіть авторів і твори, де висвітлено образ гетьмана І. Мазепи.
(В. Сосюра «Мазепа»; П. Липа «Іван
Мазепа»; Б. Лепкий «Полтава», «З-під
Полтави до Бендер», «Мотря»;
О. Пушкін «Полтава»).

7. Хто написав перший український історичний роман?
(П. Куліш «Чорна рада»).

8. Хто автор збірки «Лебеді материнства»?
(В. Симоненко).

9. Хто автор рядків:
« … Страшні слова, поки вони мовчать,
Коли вони зненацька причаїлись,
Коли не знаєш, з чого їх почать,
Бо всі слова уже були чиїмись»
(Л. Костенко).

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.
• Які ви книги знаєте?
• Звідки ці слова, хто автор :
« Стоять осінні клени
У барвах золотих
І дивляться на мене,
А я дивлюсь на них.»
(Г. П. Бойко).

«Посадила я сестричку
На стілець,
Показала, як тримати
Олівець.»
(Г. П. Бойко).

Діти читають власні вірші, оповідання.

V. Висновок уроку.
Сьогодні на уроці ми познайомилися з історією книги, загальними відомостями про бібліотеку.


Бібліотечний урок
Тема. Як писати відгук на прочитану книгу.

Мета: Вчити учнів писати відгуки на прочитані книжки. Розвивати їх уяву фантазію. Прищеплювати бажання читати, аналізувати прочитане, відбирати головне, корисне. Привчати до охайності, розвивати культуру мовлення, письма.

Обладнання: Зразки відгуків.

Хід уроку

І. Організація учнів до уроку. Оголошення теми і мети уроку.
─ Діти, усі ви читачі. У кожного з вас є улюблені твори, автори. Буває, що прочитаєш якесь оповідання і не можеш забути його.
Хочеться комусь переказати, поділитися думками.
Для цього у бібліотеках і існує книга відгуків.
Сьогодні ми з вами будемо вчитися складати і записувати відгуки про прочитані твори.
Розгляд книжкової виставки.
─ Яку назву може мати наша виставка? (До дня народження В. Сухомлинського).
─ Що ви знаєте про автора?
─ Які його твори вас найбільше цікавлять?
Виберіть одне з оповідань письменника, перечитайте, складіть план до прочитаного і попробуйте поділитися своїми думками щодо прочитаного.

ІІ. Аналіз і обговорення прочитаного.
Бесіда спрямовується на формування вмінь у дітей розуміти головне і зробити висновки.
Наприклад: оповідання Сухомлинського «Сьома дочка».
Бібліотекар читає оповідання «Сьома дочка».
─ А які ще оповідання Сухомлинського про відношення дітей до дорослих ви читали? («Сини»…).
─ А ще які твори про добрі і цікаві твори дітей ви знайшли у книгах В. Сухомлинського,?
─ А якою ви уявляєте собі людину, твори якого ви читали і слухали? (Демонстрування портрета В. Сухомлинського, екскурс в біографію).

ІІІ. Написання відгуків на прочитане оповідання.
─ Познайомтесь з примірним планом написання відгуків (на дошці плакат із зразком).
─ Попробуйте ще раз зробити усний відгук на свій прочитаний твір сусіду по парті.
─ А тепер запишіть свої відгуки на листках.
Нагадую, незабудьте передати у відгуках свої емоції та враження від прочитаного. Напишіть їх так, як велить вам ваше серце.
Щоб, прочитавши ваш відгук, кожен хотів би перечитати цей твір.

IV. Підсумки уроку.
Захист відгуків. Відбір кращих відгуків. Відзначення переможців. Дозвіл записати кращі відгуки про прочитаний твір у книгу відгуків.

Бібліотечний урок

Тема. Картотека журнальних і газетних статей.

Мета. Продовжити знайомити учнів з особливостями роботи з дитячою періодичною літературою. Знайомити їх із картотекою журнальних і газетних статей, вчити вмінню працювати з нею. Розкрити перед учнями переваги роботи з картотекою. Розвивати спостережливість і увагу.
Обладнання: картотека дитячих періодичних видань. Дитячі журнали. Урок проводиться у читальному залі бібліотеки.
Хід уроку.
1. Вступне слово бібліотекаря.
- Сьогодні поговоримо про картотеку.
Картотека – це зібрання інформації на дану тематику.
Ось картотека, про зарубіжних дитячих письменників та їх твори. Наприклад, учні в класі розпочали вивчати твори Кіплінга. Для того, щоб серед журнальних, газетних статей відшукати дані про письменника і його твори, треба згаяти багато часу, перегорнути масу журналів та газет.
Тому, для зручності і створили картотеку. Бібліотекар виконує потрібну роботу – збирає потрібний матеріал докупи і записує дані у карточки, створюючи цінну інформаційну систему – картотеку. Там записані не тільки назви творів, а й номер, рік видання, сторінка журналу або газети, де вони надруковані.
Читачеві достатньо глянути на картотеку, і він віднайде всі потрібні матеріали . Швидко і зручно!
2. Практична робота з картотекою.
- Показ створення картотеки на тему « Мій рідний край», бібліотекарем на дошці.
а) підбір періодичних видань;
б) вибір потрібного матеріалу по темі;
в) запис творів, інформації по темі.
─ створення тематичних карток учнями у вигляді гри «Дерево знань».
На великому аркуші намалювати дерево. На дереві висять листочки (кількість листочків відповідають кількості пар учнів за партами. Зі зворотної сторони яких написані різні завдання.)
Учасники беруть листочки і всі одночасно виконують завдання шукаючи у підготовках твори на задану тему.
3. Захист виконаних робіт. Визначення переможців враховуючи якість виконання, швидкість та презентація картки.

Бібліотечний урок

Тема. Звідки хліб прийшов.

Мета: Розширювати знання учнів про хліб, працю хліборобів. Вчити їх шанувати хліб. Прищеплювати повагу до праці хліборобів. Розвивати бажання дізнаватись нове, цікавитись історією свого народу його традиціями.
Обладнання: Зразки хлібобулочних виробів, таблиці із зображенням праці хліборобів, кросворди.

Хід уроку

І. Організація учнів до уроку.
Оголошення теми і мети .
Загадка Хтось мене кидає в землю
Літом доспіваю
І коли я в магазині –
Буханцем буваю.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності:
1. Бесіда «Що ви знаєте про хліб?» (варіанти відповідей учнів).
2. Екскурс в історію хліба (знайомство із статтями «Трава землі», «Перше тісто». Слухання і обговорення статей).

─ На що наткнулись первісні люди?
─ Хто наштовхнув людей зацікавитись смачною травою?
─ Як ви думаєте, що це була за трава?
─ Що заставило первісних людей зробити зернини?
─ Що цікавого вони помітили?
─ Які переваги мали від першої муки?

ІІІ. «Звідки хліб прийшов»
1. Розгляд таблиць із зображенням праці хліборобів. Обговорення баченого. Складання плану по темі.
План
1. Оранка землі.
2. Висівання зерна.
3. Жнива.
4. Робота у млині.
5. Праця пекаря.
6. Випічка хлібобулочних виробів.

IV. Бесіда про голодомор, Велику Вітчизняну війну (блокада Ленінграда)
V. Бесіда про бережне ставлення до хліба і до праці хліборобів.
─ Як ставляться до хліба на Україні? Чому?
VI. Кросворд.


2 Ш
3 Е

5 И
6 Ц
7 Я


1. Земля, де росте хліб? (Поле).
2. Зерно, яким годують курчат? (Пшоно).
3. З чого вирощують хліб? (Зерно).
4. Як по другому називають поле? (Нива).
5. Ким перевозять зерно від комбайна? (Машина).
6. Що прикрашає людину? (Праця).
7. Назва одного з бур’янів? (Будяк).

Трава Землі
Дуже давно первісні люди наткнулись на смачну солодку траву. Мабуть люди і не здогадались би, що ця трава смачна, якби не маленький хлопчик, який ходив разом з ними. Він сховався в траву, вирвав пучок незнайомої трави, і з задоволенням жував колоски. Люди відняли в дитини траву. Вона була смачною і вони почали їсти її. І назвали її « травою землі».

Перше тісто.
В кінці літа трава зробилась сухою, зерна почали висипатись, і ці зерна могли замінити м'ясо, яке так важко добувалось.
Один з мисливців взяв кілька зернин насипав на гладенький камінь, а другим камінцем роздавив ці зерна, але ця пресована каша була недоброю, бо зерна змішалися з камінною пилюкою. Пройшло дуже багато часу і люди вирішили протерти ці зерна на камні з шероховатою поверхнею. Коли розтерли пішов дощ і вперше на Землі людина одержала тісто. Воно було грубе, не смачне. Но то було перше тісто на світі. На той час це було надзвичайно велике відкриття, рівноцінне відкриттю тайни побудови атома.
Цю муку перемішену з водою людина з’їла не всю, тіста трошки залишилось. День був жаркий. Сонце дуже накалило камінь і розмащене тісто спеклось. Вже смачніше стало це запечене тісто.
Коло не було сонця хліб почали підсушувати на вогні. Люди вперше впізнали яка смачна серединка в цьому коржі.
Потім хліб почали випікати м’яким. Скільки б ми не мали хліба – завжди люди говорять про нього з щирою, теплою повагою, беруть його в руки бережно й урочисто.
Хліб! Скільки про нього сказано добрих слів, складено віршів, проспівано пісень!
Із хлібом пов’язано багато легенд, голодної смерті.


Самий перший

Обцілований сонцем, вітрами,
Він під небом доспів голубим,
Хліб пшеничний, що пахне руками
Хлібороба й дощем степовим.
Хліб – це рідна моя Батьківщина.
Працелюбних людей мозолі.
І турбота про всіх материнська
Мир і щастя на нашій землі.

Бібліотечний урок

Тема. Твої права.

Мета: Ознайомити дітей з їх правами. Вчити користуватись своїми правами при необхідності, виховувати почуття гідності, вміння відстоювати свої права.
Обладнання: Конституція України, Конвенція прав дитини, казки по темі, сюжетні малюнки.

Хід уроку
І. Організація класу до уроку. Оголошення теми і мети уроку.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
1. Поясніть вислів: «Я маю право»,
2. Де вам найзатишніше? (Варіанти відповідей учнів).

ІІІ. Слово бібліотекаря.
─ Ваше здоров’я, навчання, відпочинок, захищає не лише сім’я. ними опікується наша держава, вся людська спільнота.
ООН приняла Конвенцію про права людини, що гарантує права. (Показ Конституції України і Конвенції про права дитини).
Отже ви маєте право на:
─ рівність з іншими (і бідні, і багаті, і хворі, і здорові, по національності);
─ висловлювати свою думку;
─ любов та піклування (є батьки, які не піклуються про дітей, знущаються над ними);
─ відпочинок і дозвілля;
─ навчання;
─ харчування;
─ медичне обслуговування;
(Розповідь, ілюстрація сюжетних малюнків).
ІV. Закріплення матеріалу
1. Правова вікторина (додаток).
2. Напишіть на листках, коли ваші права порушуються.
3. Практична робота із сюжетними малюнками (поставте плюс навпроти тих прав якими користуєтесь).
V. Підсумок уроку.
1. То які права має дитина на Україні (діти перелічують, доповнюють один одного, складають спільний плакат «Мої права».

Кiлькiсть переглядiв: 388

Коментарi