Олександрійське районне управління

Головного управління Держпродспоживслужби

в Кіровоградській області

Заборона спалювання сухої трави

Природні пожежі - справжнє лихо для навколишнього середовища та здоров'я людей. Навесні торішня трава швидко висихає і легко загоряється від сірника, цигарки. Такі пожежі швидко поширюються, особливо у вітряні дні. Вони завдають шкоду як господарствам так і лісовим насадженням. Зупинити вогонь, що набрав сили, дуже важко.

Пам’ятайте, спалюючи суху траву та рослинні залишки, ви:

· ОТРУЮЄТЕ ПОВІТРЯ. Дим від спалювання трави подразнює очі, має неприємний запах, може викликати алергії. Спалюючи траву у місті, ви спалюєте солі важких металів, що осіли на рослинах - такий дим отруйний. До того ж, у купках сухої трави і хмизу часто є сміття, зокрема і небезпечне для спалювання, наприклад, пластикові пляшки, поліетилен. На забруднених радіонуклідами територіях у повітря з вогнем і димом потрапляють радіоактивні речовини, які вітром переносяться на значні відстані. У сільській місцевості у вогні згорають залишки добрив і отрутохімікатів, утворюючи летючі токсичні органічні і неорганічні сполуки. При випалюванні трави вздовж автодоріг відбувається забруднення повітря важкими металами.

· ВРАЖАЄТЕ СВОЄ ЗДОРОВ'Я ТА ЗДОРОВ'Я СВОЇХ РІДНИХ. Разом з димом у повітря, а потім і в легені людини потрапляють важкі метали: діоксини, бензопірени та різноманітні канцерогенні сполуки. Це провокує загострення хронічних хвороб (астма, бронхіт, тонзиліт) та виникнення нових (в тому числі й онкологічних) захворювань.

· ЗАПОДІЮЄТЕ ШКОДУ ГРУНТУ І ЗЕМЛІ. Висока температура знищує мікрофлору ґрунту, що збіднює його склад і порушує його структуру. За нормальних умов залишки трави й листя перегнивають, утворюють гумус і підживлюють ґрунти. Випалювання сухої рослинності, стерні посилюють процеси водної та вітрової ерозії земель. Це призводить до деградації ґрунтів.

· ПОШКОДЖУЄТЕ РОСЛИНИ. Знищуються молоді пагони рослин, насіння, корені майбутньої рослинності, так що земля на кілька років зменшує підріст свіжої зелені. Пошкоджується прикоренева частина дерев, що може призвести до їх хвороб і загибелі.

· ЗНИЩУЄТЕ ПТАХІВ І ТВАРИН. Вогнем знищуються гнізда птахів, таких як: польовий і лісовий жайворонки, чайка, очеретяна і звичайна вівсянки, крижень, очеретянка тощо. Також знищуються тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту: зайці, їжаки, плазуни, земноводні. Під час пожеж гине багато комах, їх личинки й лялечки, а також сонечка, дощові черв’яки та інші дрібні тварини, які беруть участь у процесі утворення ґрунту. Те, що для людей суха непотрібна трава, для інших живих істот – житло, притулок, їжа, будівельний матеріал для житла.

Якщо Ви стали свідками спалювання сухої рослинності:

- повідомте поліцію (поліція зобов’язана прийняти виклик, приїхати на місце злочину і скласти протокол)

- сфотографуйте порушення.

Варто наголосити, що відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною рослинністю, або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, тягне за собою накладення штрафу на громадян від 3060 до 6120 грн. і на посадових осіб від 15300 до 21420 грн. Ті самі дії, вчинені в межах природно-заповідного фонду на громадян від 6120 до 12240 грн. і на посадових осіб від 21420 до 30600 грн.

Ризики вживання неякісної питної води

Джерельна вода, оспівана в музиці й літературі, на практиці далеко не завжди виявляється кришталево чистою. З різних причин з роками вода з шахтних криниць має властивість змінюватись. У воду проникають забруднювачі, присутність яких видає неприємний запах, змінюється колір і смак води.

Вживання якісної води для пиття є однією з найважливіших запорук збереження здоров’я людини і її довголіття. Але потрібно пам’ятати, що вода водночас може бути одним із факторів передачі небезпечних інфекційних захворювань, в першу чергу кишкових, а також хвороб, спільних для людей і тварин, які передаються мишевидними гризунами – туляремії, лептоспірозу та інших.

Як відомо, в сільських населених пунктах найбільш поширеним джерелом питного водопостачання є підземні ґрунтові води, які потрапляють до населення найчастіше через шахтні колодязі.

Чому вода в колодязі може зіпсуватися? Ворогів у чистої колодязної води безліч. Це і стічні води, що просочилися в грунт, і різні хімікати, вживані в сільському господарстві, і весняний паводок, який може затопити колодязь, і навіть трупи тварин, які випадково потрапили всередину.

На якості води позначається і плин часу. Поступово всередину потрапляє різне дрібне сміття, комахи, листя, пил, бруд тощо. Дно і стіни споруди замулюються, заростають водоростями, які стають джерелами бактерій і виділення токсичних речовин.

Поряд з основними забруднювачами ґрунту та підземних вод найбільш розповсюдженим та загрозливим є побутове садибне забруднення, головним чинником якого є недотримання санітарно-технічних вимог та відстаней санітарних розривів від потенційних джерел забруднення при будівництві та облаштуванні колодязів.

У зв’язку з цим окремої уваги заслуговує питання правильного місця розміщення та облаштування криниць. Перш за все потрібно звернути увагу на місце розміщення криниці, яке повинно бути на підвищеній місцевості, на відстані не менше 50 м від вигрібних ям, гноярок, ферм, інших джерел забруднення ґрунту. Стінки криниць повинні бути щільними без тріщин, висота криниці над землею – не менше 0,8 м, дно бажано вкрити шаром піску, гравію чи щебеню товщиною 20-30 см.

Для підйому води із колодязя використовується коловорот з відром для загального користування. Проте, за можливості краще застосовувати насоси. Зливна труба насоса повинна мати гачок для підвішування відра.

Територію навколо шахтного колодязя потрібно утримувати в чистоті. Навколо криниці облаштовується глиняний «замок» глибиною 2 м та шириною 1 м, а також відмостка з цегли або каміння, забетонована чи заасфальтована, шириною 2 м з нахилом близько 0,1 м від криниці, зверху облаштовуються кришка та навіс.

Кринична вода повинна бути прозора, без запаху, смаку й кольору. Якщо хоча б один критерій не відповідає нормі, терміново потрібно приступати до очищення (санації) колодязя. Очищати його потрібно не рідше одного разу на рік. Якщо ж колодязь довгий час не використовується, то воду з нього використовувати не можна, особливо для пиття. Профілактична санація шахтних колодязів включає очищення, ремонт та дезінфекцію.

Тож як проводяться зазначені заходи? Спочатку колодязь повністю звільняють від води за допомогою насоса або відер. Перш ніж спуститись у колодязь, необхідно з’ясувати наявність у ньому вмісту вуглекислого газу. Для цього на дно колодязя опускають запалену свічку у відрі. Якщо вона гасне, то спускатись у колодязь небезпечно.

Видаляють забруднення, сторонні предмети, намул, інші відкладення на стінах колодязя і з його дна. Стінки очищують від обростання, за потреби - ремонтують. Після чого здійснюють дезінфекцію - розчин наносять на стінки колодязя будь-яким підходящим способом: за допомогою розпилювача, пензлем, валиком. Потім слід приготувати розчин для дезінфекції та знезараження криниці. Зазвичай готують його у пропорціях 20-25 мг хлорного вапна на літр води. Якщо плануєте робити дезінфекцію за допомогою чистого хлору, то його буде потрібно в 4-5 разів менше на той же літр води. Цим розчином обробіть стінки криниці (можна як розпорошити його, так і просто злегка побілити стінки шваброю або ганчіркою на палиці). Рекомендуємо після цього дати криниці хоча б кілька годин постояти сухою - ефект від дезінфекції буде більший.

Потім необхідно правильно розрахувати об’єм води, яку набирає криниця. Це потрібно для того, щоб потім приготувати правильну концентрацію розчину для дезінфекції води. Приміром, часто можна побачити колодязі, зроблені зі стандартних кілець із бетону. Їх діаметр - 1 метр, а висота - 90 сантиметрів, а отже, в такому кільці міститиметься близько 700 літрів води. Тепер за кількістю кілець просто дізнатися і загальний об’єм води. Отже, коли стіни криниці почищені та продезінфіковані й у неї знову набереться вода, її потрібно знезаразити розчином хлорного вапна. На 1 куб. м води необхідний розчин готують так: 200 г вапна розчиняють у невеликій кількості води. Потім, додаючи холодну воду, доводять об’єм до 10 л. Отриманий розчин ретельно перемішують, щільно закривають і залишають на добу відстоятися. Потім верхній прозорий шар розчину зливають у криницю. Після цього воду в криниці потрібно як слід перемішати. Зробити це можна палицею або вибираючи воду відрами і виливаючи її назад. Потім, щоб пара хлору не вивітрювалася, криницю потрібно накрити яким-небудь щільним матеріалом і залишити на добу. Бажано через два-три дні провести в тій же послідовності повторну дезінфекцію води, приготувавши для цього свіжий розчин. Звісно ж, у цей період брати воду з колодязя категорично заборонено!

Після проведеної дезінфекції воду з колодязя треба повністю викачати кілька разів, доки запах хлору не вивітриться. Потім не забути стінки обмити чистою водою. Однак і після цього перший тиждень воду з криниці пити бажано лише кип’ячену.

Окрім цього, слід відмітити, що, знезараження води у колодязях можливо проводити і більш сучасними дезінфекційними засобами, дозволеними до застосування Міністерством охорони здоров’я України і внесеними у відповідний державний реєстр дезінфекційних засобів. Дезінфекційні засоби випускаються у вигляді таблеток, що добре розчиняються у воді, а саме: Акватабс, Жавель-клейд, Санідез та інші.

Варто також дослідити пробу води у лабораторії на визначення фізико-хімічних та мікробіологічних показників. Обов'язково слід переконатися, що очищення колодязя привело до бажаного результату Не лінуйтеся перевіряти зайвий раз якість води, можливо, це допоможе уникнути великих неприємностей згодом. Слід зазначити, що єдиним способом оцінити якість та безпечність питної води – це проводити лабораторні дослідження атестованою лабораторією. Адже мікробне забруднення чи значна кількість певних хімічних домішок не змінюють суттєво органолептичних властивостей води (смак, запах, колір), а відповідно і не викликають підозри щодо її безпечності, але можуть негативно впливати на здоров’я людини

Тож бережіть себе і своє здоров’я, дотримуйтесь порад фахівців, піклуйтесь про своє здоров’я! Будьте впевненими у якості питної води, яку ви споживаєте.

Санепідситуація 2022: спалахи гострих кишкових інфекцій

Ситуація щодо інфекційної захворюваності в Україні протягом 2022 року залишалась нестабільною. Додатковий ризик виникнення та поширення інфекційних захворювань виник у зв’язку з військовою агресією росії на території України.

Загалом за минулий рік кількість зареєстрованих спалахів гострих кишкових інфекційних захворювань складає 55, постраждало 512 осіб, у тому числі 213 дітей (41,6%). Це майже на третину менше, ніж у 2021 році, коли працівники Держпродспоживслужби взяли участь у розслідуванні 82 спалахів гострих кишкових інфекційних захворювань з 992 постраждалими, у тому числі 750 дітей (75,6%).

Зазначимо, що з початку введення воєнного стану зареєстровано 48 спалахів, внаслідок яких постраждало 459 осіб, з них 178 дітей (38,8%).

Спалахи реєструвались на території 14 областей: Львівської, Одеської, Дніпропетровської, Київської, Запорізької, Черкаської, Івано-Франківської, Тернопільської, Полтавської, Чернівецької, Закарпатської, Кіровоградської, Сумської, Хмельницької та у м. Київ. Найбільшу кількість спалахів гострих кишкових інфекцій зареєстровано у Львівській області – 17, з яких 16 після введення воєнного стану.

Серед розслідуваних спалахів розподіл за місцем виникнення наступний:

- у місцях тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб 19 (34,5% від усіх) спалахів, під час яких постраждало 138 осіб, з них 90 дітей;

- у побуті 14 (25,5 %) спалахів, під час яких постраждало 126 осіб, з них 60 дітей;

- в організованих дитячих колективах зареєстровано 9 (16,4 %) спалахів із загальною кількістю постраждалих 45 осіб, у тому числі 42 дитини;

- з об’єктами ресторанного господарства та торгівлі пов’язано 10 (18,2 % від усіх) спалахів із загальною кількістю захворілих 162 особи, у тому числі 21 дитина;

- по 1 спалаху пов’язано з харчоблоком територіальної оборони (7 осіб) та установами виконання покарань (24 особи).

Передача збудників інфекції в 2022 році відбувалася в основному харчовим шляхом (36 спалахів), а також контактно-побутовим (15 спалахів). Забруднена вода стала фактором передачі збудника при 1 спалаху, при 3 спалахах (6 %) фактори та шляхи інфікування не встановлено.

Спалахів, які викликано сальмонелами – 16 (29%), спалахів вірусної етіології (викликані ротавірусами, норовірусами, каліцівірусами) зареєстровано 13 (24%). У 8 випадках (14%) збудника не встановлено. При 1 спалаху захворювання було викликано шигелами, ще при одному – хворі не обстежувалися.

У Кіровоградській області 2 спалахи гострої кишкової інфекції було зареєстровано у 2021 році. Обидва випадки пов’язані з організованими колективами у м. Кропивницький (ЗОНЗ № 8 та будинок дитини). Всього постраждало 29 осіб, із них 28 дітей. Етіологічними факторами при спалахах стали стафілокок (ЗОНЗ № 8) та ротавірус (будинок дитини).

Ситуація, що склалася в країні, та вищенаведена статистика змушує дуже серйозно ставитись до того, що ми споживаємо та в яких умовах. Не нехтуйте правилами особистої гігієни, звертайте увагу на продукти та воду, які купуєте та вживаєте, дотримуйтесь технології приготування страв та оминайте стихійні ринки. Ваше здоров’я – у ваших руках!

Кiлькiсть переглядiв: 20

Коментарi